Є імена, що увібрали в себе душу народу, стали часткою його життя. Саме таким для українців є ім’я Тараса Григоровича Шевченка, славетного і величного митця, людини планетарного масштабу.

     Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка – живе і вічне. Його творчість зігріта гарячою любов’ю до України, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу.

     Минуло багато років з дня народження Тараса Григоровича Шевченка – славного сина українського народу, але й сьогодні, як живий, говорить він із своїми нащадками. Його слово живе між нами, гнівне і ніжне, полум’яне і міцне.

     І на українській землі, над ланами, широкими полями, над містами і селами, як весняні води могутнього Дніпра, лине вічно живе в народі слово Великого Кобзаря. Невмирущій славі генія українського народу була присвячена літературно-музична композиція «Шевченко – наш. Він для усіх століть», проведена в школі ім. О. Маковея 16 березня. Організаторами свята були вчитель української мови і літератури Гаврилюк Г. П. та педагог-організатор Монич Л. П. До участі в літературно-музичній композиції були залучені учні 5 – 11 класів. Активну участь у підготовці свята взяли вчителі української мови і літератури Хребтак Л.М. та Петринка О. Т.

     Свято розпочалося виконанням пісні на слова Т. Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». Вступне слово промовила Гаврилюк Г. П.

     Ведучі, учні 10 класу Валентина Колесник та Сергій Горішний,  розповіли про життя і творчість Т.Г. Шевченка. Увагу глядачів привернула сценка про дитячі роки Кобзаря «Мені тринадцятий минало», яку розіграли Монич Дмитро (5-А клас) та Гаврилюк Анастасія (6-А клас) та інсценізація поеми «Наймичка» у виконанні учнів 10 класу. Прозвучали пісні на слова Т.Г. Шевченка у виконанні ансамблю «Оберіг», вчителів музики. Декламували вірші та уривки з творів поета учні: Мандзюк Анастасія (7-А клас), Гаврилюк Анастасія (6-А клас), Маринюк Андрій (7-А клас), Демчук Галина (8-А клас), Худа Вікторія (6-Б клас), Копко Максим (8-А клас).

     Безперечно, Шевченко - духовний символ України, наш великий сучасник. До нових і нових поколінь він приходить разом із усвідомленням ними дійсності. Ні сучасне України, ні минуле, ні прийдешнє ми не можемо уявити без Шевченка, без його поетичної сили і духовної висоти. Організатори свята вдало поєднали творчість Великого Кобзаря з сучасністю. Схвилювали глядачів слова пісні «Плакала калина» у виконанні Івана та Леоніда Кухтицьких, Любові Монич та Діани Боровської, у виконанні ансамблю «Оберіг» прозвучала пісня «Ми горді, що родились в Україні» (керівник : Монич Л.П.).

     Завершили захід виконанням пісні-гімну на слова Т.Г. Шевченка «Заповіт».

     На сучасному етапі розвитку України саме Т. Г. Шевченко та його творчість є нашими духовними наставниками та прикладом справжньої відданості і любові до рідної землі, рідного народу.