Четвертого вересня учні 4-В класу з ранку-раненько пішли у похід. Йти було весело, батьки нас фотографували. Вчителька розповідала про дерева, кущі, рослини. Все, що було їстівним, ми спробували на смак. Особливо сподобався кисленький барбарис.

По дорозі повз маленький вужик. Вітя його не побачив і наступив йому на хвостик. Вуж налякався і швидко втік.

Сонце припікало тому, коли  видерлись на гору, біля селища Кострижівка, ми були червоні, як раки і трохи змучені.

Ми сіли їсти і їли з таким апетитом! Наївшись, почали досліджувати місцевість. Залізли у печеру. Кажан, який там був, після нашого дружнього вереску, напевно, буде боятись двоногих істот.

Потім прийшла черга печеного зефіру, сосисок, бараболі. Це було круто. Пізніше піднялись ще вище на гору у дубовий гай, посаджений на честь наших захисників. Стало сумно.

Сонце опускалось нижче і ми разом з ним. Напившись криничної води у селі ми відправились додому.

Похід був класним!

Учениця 4-В класу

Марта Вацик