Дзвенить струмочком рідна мова

Для кожного українця, чи то дорослого свідомого громадянина, чи ще зовсім юного школяра, 9 листопада - особливий день. Адже тоді ми вшановуємо нашу величну, могутню, здатну хвилювати серця, рідну мову.

Всіма барвами веселки вигравало українське слово в устах учнів 3 - А класу, які, під керівництвом класовода Марії Михайлівни Золотої, представили мистецький захід  "Дзвенить струмочком рідна мова".

І справді, в цей день рідне слово звучало "як найчарівніша колискова", линуло "до сонця, до світла", коли хлопчики та дівчатка емоційно, захопливо декламували поезію про слово, мову, виважуючи кожен звук і, як "діамант дорогий", приносили глядачу. Зворушливо і трепетно звучала  "Молитва до мови", прочитана дівчатками. Кожне слово поезії, як і запалені свічечки в їхніх долоньках, зігріватиме та освітлюватиме життя.

Мов у яскравому українському вінку, переплелися в цей день поезія, легенда, пісня. Літературна скарбниця нашого народу була майстерно представлена поезією Тараса Шевченка, Івана Франка, Володимира Сосюри, Василя Симоненка та інших письменників. Декламатори виділяли особливості поетичного слова кожного з митців; захопливо розповідали легенду про українську пісню і, звичайно, мелодійно, дзвінкоголосо виконували перлини народного фольклору - пісні.

Особливим було наше свято, бо учасниками його стали не тільки учні,  а і їхі рідні. І це правильно, бо мова наша буде жити тільки тоді, коли уся родина усвідомлюватиме її велич, красу, неповторність. І тільки спільними зусиллями зможемо виховати справжніх знавців та шанувальників мови, патріотів своєї держави.